На відміну від інших християнських конфесій, протестанти не сприймають ритуального вбрання і косметичних процедур (за винятком бальзамування) у підготовці покійного до поховання. У протестантизмі не передбачено якихось певних термінів похорону і похоронних чувань.
При положенні померлого в труну його кладуть на спину, з'єднуючи руки на грудях. При цьому обов'язкова присутність пастора. Труна може бути будь-якою, головне - щоб на неї було нанесено хрест, а класти в неї символічні або особисті предмети разом із покійним категорично заборонено. Часто для прикрашання труни використовують квіти як символ урочистості та краси, але через принципове прагнення до простоти багато запрошених воліють внести пожертвування грошима.
Сама церемонія похорону проводиться в храмі й символізує собою передачу душі Богові, проголошуючи надію на обов'язкове воскресіння присутнім живим. Молитва за упокій душі під час церемонії не проголошується, а присутність тіла покійного в храмі зовсім не обов'язкова.
Широко поширена у протестантів кремація, офіційно дозволена з 1898 року. У цьому разі пастор разом із сім'єю приходить у крематорій. Також обов'язкова присутність пастора і на кладовищі.